« Специфіка соціально-психологічної проблематики особи |
Нові підходи до розвитку групи »
У вітчизняній соціальній психології існує декілька “моделей″ розвитку групи, що фіксують особливі стадії або рівні в цьому русі.
Одна з найбільш розгорнених спроб подібного роду, як це вже наголошувалося, міститься в психологічній теорії колективу, розробленою А.В. Петровськім (Психологічна теорія колективу, 1979). Вона представляє групу як що складається з трьох страт (шарів), кожний з яких характеризується певним принципом, по якому в нім будуються відношення між членами групи.
У першому шарі реалізуються перш за все безпосередні контакти між людьми, засновані на емоційній прийнятності або неприйнятності; у другому шарі ці відносини опосередкують характером спільної діяльності; у третьому шарі, названому ядром групи, розвиваються відносини, засновані на ухваленні всіма членами групи єдиних цілей групової діяльності.
Цей шар відповідає вищому рівню розвитку групи, і, таким чином, його наявність дозволяє констатувати, що перед нами колектив.
Подальша розробка як теоретичних уявлень, так і експериментальної практики дозволила чіткіше виявити головну ідею всієї концепції, а саме положення про те, що “деятельностноє опосредованіє виступає як системообразующий ознака колективу” (Петровській, 1979. З. 206).
З цієї точки зору були внесені уточнення в аналіз багаторівневої будови групи, головним чином з метою ієрархизіровать різні процеси, що відбуваються в групі. Автори вважають за краще в останній редакції розглядати рівні групової структури в зворотному порядку, починаючи з характеристики ядерних відносин.
Центральну ланку групової структури (що позначається як А) утворює сама наочна діяльність групи (див. мал. 13. З. 215). Вона задана тією ширшою соціальною структурою, в яку дана група включена. Ця наочна діяльність в даному випадку обов′язкова соціально-позитивна діяльність (якщо аналізується саме колектив).
Pages: 1 2 3 4
Tags:
відношення,
група,
діяльність,
колектив,
рівень,
розвиток,
шар
Схожі записи
- Розвиток передумов соціально-психологічного знання в системі марксизму (05.04.2009)
... Болдуин назвав "Капітал" К.Маркса в числі тих робіт, під впливом яких відбувся корінний переворот в поглядах на співвідношення індивідуальної і суспільної свідомості. Проте переворот цей не привів до сприйняття ідей марксизму професійною соціальною психологією. Навпаки, вона зустріла марксистські ідеї вороже.
Неприйняття методологічних принципів марксизму привело багато авторів соціально-психологічних теорій до крайньої вульгаризації, збочення ідей марксизму.
Склалися дві ...
- Визначення малої групи і її межі (04.03.2009)
...
Для когнітівістськой орієнтації в цьому ж визначенні відшукується інший опорний пункт: не важливо, на основі загальної діяльності або простої взаємодії, але в групі виникають певні елементи групової когнітивної структури - норми і цінності, що і є найістотніше для групи.
Це ж визначення у вітчизняній соціальній психології наповнюється новим змістом: встановлення факту "загальної соціальної діяльності" ...
- Значення методологічних проблем в сучасній науці (10.04.2009)
... Виникає особливий вид методологічної рефлексії - внутрішньонаукова методологічна рефлексія.
Все сказане відноситься і до соціальної психології (Методологія і методи соціальної психології, 1979), причому тут вступають в дію ще і свої особливі причини, першою з яких є відносна молодість соціальної психології як науки, складність її походження і статусу, що породжують необхідність керуватися в ...
- Специфіка соціально-психологічної проблематики особи (29.03.2009)
... Д. Паригина модель особи, яка повинна зайняти місце в системі соціальної психології, припускає з'єднання двох підходів: соціологічного і загальнийпсихологічного.
Хоча сама ця ідея не викликає заперечень, опис кожного з підходів, що синтезуються, представляється спірним. Так, соціологічний підхід характеризується тим, що в нім особа розглядається переважно як об'єкт соціальних відносин, а загальнийпсихологічний - тим, що тут акцент ...
- Психологічна теорія колективу (01.04.2009)
... З одного боку, певною традицією дослідження колективу у вітчизняній науці. Ця традиція у свою чергу має два джерела.
Перший - постановка проблеми колективу в марксистському суспільствознавстві, де їй надано певному ідеологічному змісту: у роботах Маркса вперше була висловлена думка про те, що колектив - специфічна форма організації людей соціалістичного суспільства.
Для Маркса справжня колективність неможлива в ...
Recent Comments