Значення методологічних проблем в сучасній науці

Методологічні проблеми соціально-психологічного дослідження

Приватна методологія є реалізація філософських принципів стосовно специфічного об’єкту дослідження. Це теж певний спосіб пізнання, але спосіб, адаптований для вужчої сфери знання.
У соціальній психології у зв′язку з її подвійним походженням спеціальна методологія формується за умови адаптації методологічних принципів як психології, так і соціології. Як приклад можна розглянути принцип діяльності, як він застосовується у вітчизняній соціальній психології.
У найширшому сенсі слова філософський принцип діяльності означає визнання діяльності суттю способу буття людини. У соціології діяльність інтерпретується як спосіб існування людського суспільства, як реалізація соціальних законів, які і виявляються не інакше як через діяльність людей.
Діяльність і проводить, і змінює конкретні умови існування індивідів, а також суспільства в цілому. Саме через діяльність особа включається в систему суспільних відносин.
У психології діяльність розглядається як специфічний вид людської активності, як деяке суб’єктний-об’єктне відношення, в якому людина - суб’єкт, - певним чином відноситься до об’єкту, опановує їм. Категорія діяльності, таким чином, “відкривається тепер в своїй дійсній повноті як …

діяльність →

Схожі записи

Методологічне значення соціально-психологічної теорії колективу

Соціально-психологічні аспекти розвитку групи


Виявлення специфіки такого нового группообразованія, як колектив, дозволяє побачити перспективність застосування в соціальній психології принципу діяльності. Він не просто декларується, але в даному випадку саме працює в дослідженні. Гіпотеза про те, що група може виступати суб’єктом діяльності, набуває тепер експериментального підтвердження.
Саме на стадії колективу група набуває рис такого суб’єкта, бо лише за умови ухвалення всіма членами групи цілей групової діяльності, наявності у всіх членів групи ціннісний-орієнтаційної єдності, опосредованія всіх відносин в групі наочною діяльністю можна повною мірою ставити питання про механізми утворення таких атрибутів всякого суб’єкта діяльності, як групова потреба, груповий мотив, групова мета.
Таким чином, опис і аналіз найбільш розвиненої форми групи дають ключ до дослідження всіх інших видів груп.
Аналіз характеристик колективу сприяє ліквідації того розриву, який утворився в традиційній соціальній психології між дослідженням груп і дослідженням процесів. Неприпустимість такого розриву може вважатися доведеним фактом.
Якщо зміст будь-якого групового процесу залежить від змісту групової діяльності, …

діяльність →

Схожі записи

Психологічна теорія колективу

Соціально-психологічні аспекти розвитку групи

Щоб визначити цей аспект, слід пригадати про загальний принцип підходу до групи у вітчизняній соціальній психології.
Виділені в соціологічному аналізі, об’єктивно існуючі соціальні групи тут вивчаються як суб’єкти діяльності, тобто перш за все з погляду іменних психологічних характеристик цього суб’єкта. Іншими словами, виявляються ті риси групи, які сприймаються членами даної групи як ознаки деякої психологічної спільності.
Оскільки вичленення психологічних характеристик групи здійснюється на основі принципу діяльності, остільки соціально-психологічне дослідження групи припускає як розгляд рівнів розвитку її діяльності, так і ролі цієї спільної діяльності у формуванні психологічної спільності, опосредованія діяльністю всіх групових процесів.
Особлива якість групи, зв′язаною загальною діяльністю, є продукт розвитку групи. Той факт, що це особлива якість групи, вищий рівень її розвитку було позначено терміном “колектив″, є лише дань згаданої традиції.
Хоча в сьогоднішніх умовах нашого суспільства запропоноване в марксистському вживанні поняття “колектив″ вельми спірно (чи може бути “колектив приватної фірми” або “колектив спільного російсько-американського підприємства”?), в буденній мові …

діяльність →

Схожі записи

Стадії і рівні розвитку в психологічній теорії колективу

Соціально-психологічні аспекти розвитку групи

206).
З цієї точки зору були внесені уточнення в аналіз багаторівневої будови групи, головним чином з метою ієрархизіровать різні процеси, що відбуваються в групі. Автори вважають за краще в останній редакції розглядати рівні групової структури в зворотному порядку, починаючи з характеристики ядерних відносин.
Центральну ланку групової структури (що позначається як А) утворює сама наочна діяльність групи (див. мал. 13. З. 215). Вона задана тією ширшою соціальною структурою, в яку дана група включена. Ця наочна діяльність в даному випадку обов′язкова соціально-позитивна діяльність (якщо аналізується саме колектив).
Довести достатній ступінь її розвитку можна за допомогою трьох виділених критеріїв: 1)оценка виконання групою основної суспільної функції (успішність участі в суспільному розподілі праці); 2)оценка відповідності групи соціальним нормам; 3) оцінка здатності групи забезпечити кожному її членові можливості для повноцінного розвитку особи.
Діагностика рівня розвитку групи припускає якісно-кількісну оцінку кожного з цих параметрів. У ряді експериментальних досліджень прослідкувала залежність всіх процесів, що протікають в групі, від …

діяльність →

Схожі записи

Специфіка соціально-психологічної проблематики особи

Проблема особистості в соціальній психології

З. 109).
Навряд чи і соціолог, і психолог погодяться з таким розчленовуванням завдань: у більшості концепцій як соціології, так і загальної психології приймають тезу про те, що людина - одночасно і об’єкт, і суб’єкт історичного процесу, і ця ідея не може бути втілена тільки в соціально-психологічному підході до особи.
По відношенню ж до соціології і психології, що приймає ідею соціальної детерміації особи, це твердження абсолютне не прикладено.
Зокрема, викликає заперечення аналіз тієї моделі особи, яка наказана загальній психології, коли наголошується, що загальнийпсихологічний підхід «обмежується зазвичай інтеграцією лише біосоматичних і психофізіологічних параметрів структури особи». Соціально-психологічний підхід «характеризується накладенням один на одного біосоматичної і соціальної програми» (Паригин, 1971. З.
115). Як вже наголошувалося, традиція культурно-історичної обумовленості людської психіки, закладена Л.С. Виготськім, направлена прямо проти цього твердження: не тільки особа, але і окремі психічні процеси розглядаються як детерміновані суспільними чинниками.
Тим більше не можна стверджувати, що при моделюванні особи тут враховуються тільки біосоматичні і …

діяльність →

Схожі записи

Політика як діяльність

Основи політичної психології


Свого часу Г.В. Плеханов писав: “Немає жодного історичного факту, якому не передувало б… і за яким не слідував би відомий стан свідомості… Звідси - величезна важливість суспільної психології… з нею треба вважатися в історії має рацію і політичних установ”. Має рацію він був, або не має рації - важко не зважати на таку переконану позицію.
Крім того, важко привести і переконливі протилежні приклади, спростувальні подібні твердження, - якщо, звичайно, зовсім не переконатися в здатності людини впливати на те, що відбувається навколо нього.
Реконструюючи і узагальнюючи минуле, можна вважати, що в історії існували три основні підходи до ролі психології у вивченні політики.
По-перше, позиція максималізму. Вона виявлялася в різний час, проте найбільш яскравий приклад в науковій літературі - праці професора А. Этциони другої половини XX століття, з його абсолютно однозначним поглядом. Оскільки політику “роблять” люди, вважав А. Етционі, то можливості психології …

діяльність →

Схожі записи

1 2
Icons by N.Design Studio. Designed By Ben Swift. Powered by WordPress, Search Optimization and Free WordPress Themes
Entries RSS Comments RSS Ввійти
Copyright © 2009  Соціальна і політична психологія
, 0.531 seconds, 2.519 Mb1049