Певною мірою, ці завдання розвивалися історично, і відповідають трем етапам розвитку політичної психології.
Першим завданням був і до цих пір залишається аналіз психологічних компонентів в політиці, розуміння ролі “людського чинника” в політичних процесах. Другим основним завданням, що як би надбудувалася над першою, стало і залишається прогнозування ролі цього чинника і, в цілому, психологічних аспектів в політиці.
Нарешті, третім головним завданням, яке витікало з перших два, стало і залишається управлінський вплив на політичну діяльність з боку її психологічного забезпечення, тобто з боку суб’єктивного чинника.
Як вже мовилося вище, політична психологія - достатньо молода наука. Формальний час її конституювання датується 1968 роком, -только тоді в рамках Американської асоціації політичної науки було створено відділення політичної психології і, одночасно, у ряді університетів ввели спеціальну програму поглибленої підготовки політологів в області психологічних знань.
До цього політична психологія значною мірою була набором окремих, часом випадкових, несистематизованих фактів, спостережень, …
діяльність →
Як це тепер уже очевидно, таким чином у вітчизняному обществознанії була зроблена спроба “піти іншим шляхом” і досліджувати близький за змістом круг об’єктів в рамках так званої “психології політики”. Не варто забувати про те, що саме поняття “Психологія політики” виникло як відверта противага західної “політичної психології”.
Подразумевалось, що це буде марксистська наука, побудована на відповідних методологічних початках і принципах. В цілому, ця спроба не увінчалася успіхом - “придумувати велосипед” не потрібно було. Проте, термін “психологія політики” все ще має деяке розповсюдження. часом вносячи плутанину до дослідницьких робіт.
На сьогоднішній день психологія політики зберігає багато в чому маргінальний статус, пов′язаний з її міждисциплінарним походженням. З одного боку, продовжується потік перш за все емпіричних досліджень, здійснюваних в руслі “політичного ухилу” соціально-психологічної науки.
З другого ж боку, йде пошук не тільки емпіріко-методіче-ського, але і, по можливості, теоретико-методологічного самовизначення “психології політики” в системі політології. Підкреслимо принципову відмінність.
Якщо західна політична психологія спочатку …
діяльність →
Схожі записи
Визначення малої групи і її межі
March 4th, 2009Загальні проблеми малої групи в соціальній психології розділ 6). І хоча самі по собі запропоновані рішення представляють інтерес, їх обмеженість полягає саме в тому, що група ототожнюється з діадою, і допустиме у разі побудови моделі спрощення виявляється спрощенням реальних процесів, що відбуваються в групі.
Природно, що такий методологічний принцип, коли діада, причому лабораторна, оголошена єдиним прообразом малої групи, не можна вважати коректним.
Тому в літературі іноді висловлюються думки про те, що діаду взагалі не можна вважати малою групою. Так, в одному з європейських підручників по соціальній психології введений розділ з назвою “Діада або мала група?”, де автори наполягають на тому, що діада - це ще не група. Таким чином, дискусія з цього питання не закінчена.
Не менш гострий коштує питання і про “верхню” межу малої групи. Були запропоновані різні рішення цього питання. Достатньо стійкими виявилися уявлення, сформовані на основі відкриття Дж. Міллером “магічного числа” 7±2 при дослідженнях об’єму оперативної пам’яті (воно означає кількість предметів, що …
діяльність →
Схожі записи
Те ж можна сказати і щодо структури групи. Існує декілька достатньо формальних ознак структури групи, які, правда, виявлені в основному при вивченні малих груп: структура переваг, структура , структура комунікацій. Приклад останньою показаний на схемі (мал. 10).
Мал. 10. Типи комунікативних мереж (струтур комунікацій в групі)
Проте, якщо послідовно розглядати групу як суб’єкт діяльності, то і до її структури потрібно підійти відповідно. Мабуть, в даному випадку найголовніше - це аналіз структури групової діяльності, що включає опис функцій кожного члена групи в цій спільній діяльності.
Разом з тим вельми значущою характеристикою є емоційна структура групи - структура міжособових відносин, а також її зв′язок з функціональною структурою групової діяльності. У соціальній психології співвідношення цих двох структур часто розглядається як співвідношення і відносин.
Сам перелік групових процесів теж не є чисто технічним завданням: він залежить як від характеру групи, …
діяльність →
Схожі записи
Специфіка соціально-психологічного підходу
February 27th, 2009Проблема групи в соціальній психології Група тут не виступає як реальний соціальний осередок суспільства, як «мікросередовище» формування особи.
Проте з такою традицією не можна не вважатися: для деяких цілей, особливо в рамках загальнийпсихологічного аналізу (наприклад, при з’ясуванні специфіки протікання певних психічних процесів в умовах «групи»), такий підхід може бути виправданий. Питання лише в тому, чи є цей підхід достатнім для соціальної психології?
Очевидно, на нього потрібно відповісти негативно.
Що дає для соціальної психології визначення групи як простої множини, елементом якої є людина, або навіть як взаємодії людей, соціальних норм, що відрізняються спільністю, цінностей і що знаходяться в певних відносинах один до одного? Констатація наявності не однієї людини, а багато (що діють поряд або навіть спільно), не містить ніяких характеристик цієї групи, і з аналізу повністю випадає змістовна сторона цієї множини: залишається лише той факт, що людей в даному випадку «багато», тобто
вельми формальна характеристика зібраних разом індивідів. Мало що додає і така надбавка, як наявність …
діяльність →
Recent Comments