Виділення соціальної психології в самостійну область знання

Історія формування соціально-психологічних ідей

у плані, що цікавить нас, характеризувалася тим, що вона по перевазі розвивалася як психологія індивіда. Лише у окремих її частинах, перш за все в патопсихології, пробивалися на світло паростки майбутніх концепцій про специфічні форми взаємодії людей, їх взаємовпливу і т.д.
Особливий поштовх в цьому відношенні дав розвиток психіатричної практики, зокрема використання гіпнозу як специфічної форми навіювання. Був розкритий факт залежності психічної регуляції поведінки індивіда від дій, що управляли, з боку іншого, тобто дослідження впритул підійшло до проблеми, що відноситься до компетенції соціальної психології.
В основному ж руслі того, що сьогодні називається загальною психологією, панували ідеї ассоцианізма, недостатність якого поступово починає ставати очевидним, що і породжує спроби його подолання. Яскравою фігурою в цій течії є німецький психолог Г.Гербарт.
Прагнучи перейти від описової психології до пояснювальної (що було продиктоване потребами педагогічної практики), Гербарт вважає початковим феноменом психології уявлення (”первинна єдність душі”), з крапки зорі якого можна побудувати пояснювальні моделі. Це було спробою усвідомити нові …

факт →

Схожі записи

До історії питання

Загальні проблеми малої групи в соціальній психології

XX століття, з’ясовувалося питання про те, чи діє індивід поодинці краще, ніж у присутності інших, або, навпаки, факт присутності інших стимулює ефективність діяльності кожного.
Акцент робився саме на факті простої присутності інших, а в самій групі вивчалася не взаємодія (інтеракция) її членів, а факт їх одночасної дії поряд (коакция). Джерело: pedlib.ru

факт →

Схожі записи

Icons by N.Design Studio. Designed By Ben Swift. Powered by WordPress, Search Optimization and Free WordPress Themes
Entries RSS Comments RSS Ввійти
Copyright © 2009  Соціальна і політична психологія
, 0.530 seconds, 2.319 Mb1049