Розвиток передумов соціально-психологічного знання в системі марксизму

Історія формування соціально-психологічних ідей

У 1913 р.
Дж.Болдуин назвав “Капітал” К.Маркса в числі тих робіт, під впливом яких відбувся корінний переворот в поглядах на співвідношення індивідуальної і суспільної свідомості. Проте переворот цей не привів до сприйняття ідей марксизму професійною соціальною психологією. Навпаки, вона зустріла марксистські ідеї вороже.
Неприйняття методологічних принципів марксизму привело багато авторів соціально-психологічних теорій до крайньої вульгаризації, збочення ідей марксизму.
Склалися дві самостійні традиції в розвитку соціально-психологічного знання: одна, що продовжує лінію виділення цієї дисципліни із загальної системи науки, і інша, що формулює принципи соціально-психологічного знання усередині марксизму.
Розвиток цієї марксистської традиції в системі соціально-психологічного знання володіє поряд специфічних рис. У певних відносинах соціальна психологія виступає як суспільна наука, що означає можливість безпосереднього ухвалення нею фундаментальних теоретичних положень марксизму щодо суті суспільних явищ, природи людини і суспільства.
Марксистська традиція в даному випадку може прослідкувати на тому, як ці положення утілюються в конкретне вивчення окремих соціально-психологічних феноменів. У інших відносинах соціальна психологія, подібно до …

розвиток →

Схожі записи

Експериментальний період розвитку соціальної психології

Історія формування соціально-психологічних ідей


За свідченням ряду американських авторів, смак окремих учених до теоретичних робіт загрожував втратою віри в їх наукову компетентність, викликав жаль, а деколи і презирство.
Подібно до того, як це майже одночасно відбувалося і в американській соціології, дуже сильно стало звучати зіставлення дослідження як оптимальної форми організації наукового процесу спекуляції як простому міркуванню з приводу предмету.
Саме по собі раціональна вимога - розглядати дослідження як основну форму організації наукового знання - обернулося відлученням від рангу досліджень теоретичних робіт, вони стали ототожнюватися з “спекуляцією”.
Тому експериментальний період в розвитку соціальної психології, зокрема в її американському варіанті (а саме цей варіант став домінуючим на Заході), дуже швидко став обростати цілим поряд достатньо гострих суперечностей.
З одного боку, саме в рамках цього періоду соціальна психологія набрала силу як наукова дисципліна, були проведені численні дослідженні в області малих груп, розроблені методики, які пізніше увійшли до всіх підручників як класичні, був накопичений великий досвід …

розвиток →

Схожі записи

Виділення соціальної психології в самостійну область знання

Історія формування соціально-психологічних ідей

Яскравою фігурою в цій течії є німецький психолог Г.Гербарт.
Прагнучи перейти від описової психології до пояснювальної (що було продиктоване потребами педагогічної практики), Гербарт вважає початковим феноменом психології уявлення (”первинна єдність душі”), з крапки зорі якого можна побудувати пояснювальні моделі. Це було спробою усвідомити нові форми детерміації психічних явищ, але спроба виявилася непродуктивною.
Тому програма перебудови психології, що включає пошук нових підходів до пояснення людської поведінки, ще тільки складалася, в цілому ж тяга до соціально-психологічних проблем в психології залишалася поки не дуже значною, принаймні в руслі основних теоретичних концепцій.
Спочатку прообраз майбутньої соціальної психології зароджується на бічних шляхах розвитку психології, а не на магістральній лінії розвитку (Ярошевській, 1976).
Інакше складався інтерес до соціально-психологічного знання в області соціології. Соціологія сама виділилася в самостійну науку лише в середині XIX в. (її родоначальником вважається французький філософ-позитивіст Огюст Конт).
Майже з самого початку свого існування соціологія стала будувати спроби пояснення ряду соціальних фактів …

розвиток →

Схожі записи

Психологічна теорія колективу

Соціально-психологічні аспекти розвитку групи

Широке значення цього поняття, поширене в нашому суспільстві, відноситься практично до будь-яких груп в рамках окремого підприємства, установи, галузі промисловості, географічного району і т.д.
Давно завоювали право на існування такі вирази, як “колектив машинобудівного заводу”, “колектив науково-дослідного інституту”, “колектив трудящих легкій промисловості”, “колектив робочих і службовців такої-то області” і ін.
Загальна ознака всіх перерахованих груп полягає саме в тому, що це специфічні утворення соціалістичного суспільства, і, таким чином термін уживався в буденній мові і в офіційній політичній і ідеологічній літературі.
Соціальна психологія, досліджуючи проблеми групи, в певному значенні слова теж вписалася у вказаний контекст: розвиток групи був інтерпретований як досягнення нею вищій стадії, яка і була названа колективом.
Чисте науковий зміст специфіки підходу, що розвивається, обумовлений тим, що для соціальної психології було важливо виділити в широкому значенні терміну саме той аспект, який може бути досліджений її засобами, в рамках її концептуальних схем. Щоб визначити цей аспект, слід пригадати про загальний …

розвиток →

Схожі записи

Нові підходи до розвитку групи

Соціально-психологічні аспекти розвитку групи

Можна вказати на два русла, по яких ця ідея вливалася в тканину соціальної психології.
Перш за все ідея розвитку групи була позначена в психоаналітичній концепції, поштовх чому був дан роботою 3. Фрейда “Групова психологія і аналіз Его”. Оформилася ж ідея на базі аналізу психотерапевтичної практики, що має справу хоч і із специфічними, але цілком реальними групами. В рамках психоаналітичної орієнтації виникла теорія розвитку групи Л. Бенниса і Р.
Шеппарда (Андрєєва, Богомолова, Петровськая, 1978. З. 161). Вона побудована на осмисленні тих процесів, які відбуваються в так званих Т-групах, або групах тренінгу.
Не вдаючись зараз до аналізу змісту тренінгу як такого, що є абсолютно особлива проблема (Петровськая, 1984), відзначимо лише присутність в цій теорії ідеї розвитку групи: у її існуванні виділяються дві фази, на кожній з яких група вирішує певний набір проблем.
Наголошується, що кожна конкретна група може по-різному реалізувати загальну модель розвитку: демонструвати якісь відхилення або просто розпадатися у разі недосягнення …

розвиток →

Схожі записи

Стадії і рівні розвитку в психологічній теорії колективу

Соціально-психологічні аспекти розвитку групи

З. 206).
З цієї точки зору були внесені уточнення в аналіз багаторівневої будови групи, головним чином з метою ієрархизіровать різні процеси, що відбуваються в групі. Автори вважають за краще в останній редакції розглядати рівні групової структури в зворотному порядку, починаючи з характеристики ядерних відносин.
Центральну ланку групової структури (що позначається як А) утворює сама наочна діяльність групи (див. мал. 13. З. 215). Вона задана тією ширшою соціальною структурою, в яку дана група включена. Ця наочна діяльність в даному випадку обов′язкова соціально-позитивна діяльність (якщо аналізується саме колектив).
Довести достатній ступінь її розвитку можна за допомогою трьох виділених критеріїв: 1)оценка виконання групою основної суспільної функції (успішність участі в суспільному розподілі праці); 2)оценка відповідності групи соціальним нормам; 3) оцінка здатності групи забезпечити кожному її членові можливості для повноцінного розвитку особи.
Діагностика рівня розвитку групи припускає якісно-кількісну оцінку кожного з цих параметрів. У ряді експериментальних досліджень прослідкувала залежність всіх процесів, що протікають в групі, …

розвиток →

Схожі записи

1 2
Icons by N.Design Studio. Designed By Ben Swift. Powered by WordPress, Search Optimization and Free WordPress Themes
Entries RSS Comments RSS Ввійти
Copyright © 2009  Соціальна і політична психологія
, 0.538 seconds, 2.512 Mb1049