Щоб визначити цей аспект, слід пригадати про загальний принцип підходу до групи у вітчизняній соціальній психології.
Виділені в соціологічному аналізі, об’єктивно існуючі соціальні групи тут вивчаються як суб’єкти діяльності, тобто перш за все з погляду іменних психологічних характеристик цього суб’єкта. Іншими словами, виявляються ті риси групи, які сприймаються членами даної групи як ознаки деякої психологічної спільності.
Оскільки вичленення психологічних характеристик групи здійснюється на основі принципу діяльності, остільки соціально-психологічне дослідження групи припускає як розгляд рівнів розвитку її діяльності, так і ролі цієї спільної діяльності у формуванні психологічної спільності, опосредованія діяльністю всіх групових процесів.
Особлива якість групи, зв′язаною загальною діяльністю, є продукт розвитку групи. Той факт, що це особлива якість групи, вищий рівень її розвитку було позначено терміном “колектив″, є лише дань згаданої традиції.
Хоча в сьогоднішніх умовах нашого суспільства запропоноване в марксистському вживанні поняття “колектив″ вельми спірно (чи може бути “колектив приватної фірми” або “колектив спільного російсько-американського підприємства”?), в буденній мові …
том →
Особа як предмет дослідження в соціології і психології
March 28th, 2009Проблема особистості в соціальній психології У прийнятому нами визначенні соціальної психології проблема особи присутня як законна проблема цієї науки, проте в специфічному аспекті.
Характеристика цього аспекту, аргументація в його користь і повинні бути зроблені. Джерело: pedlib.ru
том →
Схожі записи
Визначення малої групи і її межі
March 4th, 2009Загальні проблеми малої групи в соціальній психології І тоді, отже, в основі всіх різновидів малих груп лежать так звані тріади.
Суперечка про те, діада або тріада є найменший варіант малої групи, може бути також нескінченним, якщо не привести на користь якогось з підходів вагомих аргументів. Є спроби привести такі аргументи на користь тріади як найменшої одиниці малої групи (Соціально-психологічні проблеми керівництва і управління колективами, 1974).
Спираючись на експериментальний досвід дослідження малих груп як суб’єктів і об’єктів управління, автори приходять до наступних висновків. У діаді фіксується лише найпростіша, генетично первинна форма спілкування - чисто емоційний контакт.
Проте діаду вельми важко розглянути як справжній суб’єкт діяльності, оскільки в ній практично неможливо вичленувати той тип спілкування, який опосередкований спільною діяльністю: у діаді в принципі нерозв′язний конфлікт, що виник з приводу діяльності, оскільки він неминуче набуває характеру чисто міжособового конфлікту.
Присутність в групі третьої особи створює нову позицію - спостерігача, що додає істотно новий момент до виникаючої системи взаємин: цей “третій″ може додати щось …
том →
Recent Comments