Соціальна і політична психологія

На користь діади висловлюється до цих великий напрям досліджень, що іменується теорією “діадічеського взаємодії”. У нім вибір діади як моделі малої групи має і принциповіше значення.
Застосування апарату математичної теорії ігор дозволяє на діаді програвати численні ситуації взаємодії (див. розділ 6). І хоча самі по собі запропоновані рішення представляють інтерес, їх обмеженість полягає саме в тому, що група ототожнюється з діадою, і допустиме у разі побудови моделі спрощення виявляється спрощенням реальних процесів, що відбуваються в групі.
Фэнтези Природно, що такий методологічний принцип, коли діада, причому лабораторна, оголошена єдиним прообразом малої групи, не можна вважати коректним.
Тому в літературі іноді висловлюються думки про те, що діаду взагалі не можна вважати малою групою. Так, в одному з європейських підручників по соціальній психології введений розділ з назвою “Діада або мала група?”, де автори наполягають на тому, що діада - це ще не група. Таким чином, дискусія з цього питання не закінчена.
Не менш …

Визначення малої групи і її межі →

Усередині формальних груп Э. Мэйо виявив ще і “неформальні” групи, які складаються і виникають стихійно, де ні статуси, ні ролі не наказані, де заданої системи взаємин по вертикалі немає.
Неформальна група може створюватися усередині формальної, коли, наприклад, в шкільному класі виникають угрупування, що складаються з близьких друзів, об’єднаних якимсь загальним інтересом, таким чином, усередині формальної групи переплітаються дві структури відносин.
Але неформальна група може виникати і сама по собі, не усередині формальної групи, а поза нею: люди, що випадково об’єдналися для ігор у волейбол де-небудь на пляжі,, або тісніша компанія друзів, що належать до абсолютно різних формальних груп, є прикладами таких неформальних груп.
Іноді в рамках такої групи (скажімо, в групі туристів, що відправилися в похід на один день), не дивлячись на її неформальний характер, виникає спільна діяльність, і тоді група набуває деяких рис формальної групи: у ній виділяються визначені, хоч і короткочасні, позиції і ролі.
Практично було встановлено, що в реальній дійсності …

Класифікація малих груп →

Моренно. Дискусія, яка постійно виникає в літературі по приводу ограніченностей социометрічеського методу, вимагає короткого нагадування суті концепції.
Моренно виходив з ідеї про те, що в суспільстві можна виділити дві структури відносин: макроструктуру (яка для Моренно означала “просторове” розміщення індивідів в різних формах їх життєдіяльності) і мікроструктуру, що, іншими словами, означає структуру психологічних відносин індивіда з людьми, що оточують його.
Згідно Моренно, вся напруга, конфлікти, зокрема соціальні, обумовлені неспівпаданням мікро- і макроструктур: система симпатій і антипатій, що виражають психологічні відносини індивіда, часто не вміщається в рамки макроструктури, а найближчим оточенням виявляється не обов′язково оточення, що складається з прийнятних в психологічному відношенні людей.
Отже, завдання полягає в перебудові макроструктури так, щоб привести її у відповідність з мікроструктурою.
Хоча наївність запропонованої схеми очевидна, її методичний додаток виявився достатньо популярним. На підставі
застосування цієї методики (хоча не обов′язково в рамках викладеної теоретичної концепції) виник цілий напрям досліджень малих груп, особливо в прикладних областях. При …

Основні напрями дослідження малих груп в історії социальної психології →

У цьому сенсі феномен малої групи лежить на поверхні і безпосередньо даний соціальному психологові як предмет аналізу.

Проте з тієї обставини, що феномен малої групи очевидний, зовсім не витікає, що її проблеми відносяться до простих в соціальній психології. Перш за все і тут так само вельми гостро коштує питання, які ж групи слід розглядати як «малих».
Іншими словами, необхідно відповісти на питання про те, що таке мала група і які її параметри підлягають дослідженню в соціальній психології? Для цієї мети корисно звернутися до історії вивчення малих груп. Ці дослідження пройшли ряд етапів, кожний з яких привносив щось нове в саме трактування суті малої групи, її ролі для особи.
В найраніших дослідженнях, а вони були проведені в США в 20-і рр. XX століття, з’ясовувалося питання про те, чи діє індивід поодинці краще, ніж у присутності інших, або, навпаки, факт присутності інших стимулює ефективність діяльності кожного.
Акцент робився саме на …

До історії питання →